У світі кінематографа знову з’явився новий фільм, який викликав неоднозначні відгуки у критиків. Відзначаючи дебют молодого режисера Джованні Торториці, новий підлітковий фільм “Дев’ятнадцять” (Diciannove) під керівництвом відомого продюсера Луки Гуаданьїно став першою спробою дослідження складнощів переходу з підліткового віку до дорослості. Проте, чи вдалося Торториці впоратися з цим викликом? Давайте розберемося в деталях.
Фільм “Дев’ятнадцять” та його основна концепція
“Дев’ятнадцять” фокусується на переживаннях 19-річного студента, який зіткнувся з труднощами адаптації до університетського життя. Замість того, щоб зосередитися на романтичних стосунках, фільм намагається показати внутрішню боротьбу молодої людини зі своєю самотністю та непорозумінням з оточенням. Цей аспект виглядає досить актуально для сучасної молоді, яка часто переживає схожі труднощі.
Проте, з огляду на плани розкрити тему дорослішання, виглядає так, що фільм сам став жертвою своїх амбіцій. За словами критиків, намагання Торториці глибоко дослідити психологію свого персонажа призводить до затягнутої розповіді, що часом стає важко сприйнятною.
Гуаданьїно як продюсер: що це означає для фільму?
Луку Гуаданьїно знають перш за все як режисера фільму “Назви мене своїм ім’ям” (Call Me By Your Name), який встановив нові стандарти для підліткових романтичних історій. Його участь у проекті “Дев’ятнадцять” як продюсера викликала високі очікування серед глядачів і критиків. На жаль, здається, що вплив Гуаданьїно не зміг врятувати фільм від його недоліків.
Критики швидко підмічають, що фільм не має тієї ж емоційної сили, яка відзначала роботи Гуаданьїно. Водночас, багато хто запитує, чому молодий режисер не зміг передати той же рівень майстерності у своїй дебютній картині.
Критика та сприйняття
Критичні відгуки на “Дев’ятнадцять” зазначають, що, хоча фільм починається під провокаційним кутом зору, він швидко стає неприйнятним для перегляду. Багато глядачів вважають, що цей фільм не справляється зі своїм завданням: замість того, щоб розважати, він залишає відчуття втоми та нудьги.
На додаток, характеристика героїв та їхнє оточення виявляються вкрай одноманітними, що заважає створити емоційний зв’язок між глядачем і персонажами. Критики порівнюють цей фільм з іншими більш вдалішими підлітковими драмами, вказуючи на його відсутність оригінальності та свіжості.
Загалом, “Дев’ятнадцять” виявляється фільмом, який викликав багато запитань, але, на жаль, не дав на них чітких відповідей. Поряд із сильним продюсером як Лука Гуаданьїно, режисер Джованні Торториці, на жаль, не зміг реалізувати свій потенціал, залишивши глядачів з відчуттям незадоволення. Можливо, що любов до підліткових комедій та драм для молоді захопить частину глядачів, але більшість, швидше за все, знайде в цьому фільмі більше незадоволення, ніж натхнення.
