Астрономи вперше виявили радіохвилі, що походять від рідкісного типу вибухаючої зірки. Це відкриття дозволяє вченим заглянути в останні роки життя масивної зірки перед її загибеллю внаслідок супернової.
Вивчення останніх років зірки за допомогою радіотелескопів
Дослідницька група використовувала радіотелескоп Very Large Array (Дуже Великий Масив) у Нью-Мексико для спостереження за слабкими радіоемісіями від супернової протягом приблизно 18 місяців. Ці радіосигнали містили чіткі докази газу, який зірка викинула лише кілька років до вибуху.
Рафель Баер-Уей, аспірант третього року в астрономії в Університеті Вірджинії та головний автор дослідження, зазначив: “Ми змогли за допомогою радіоспостережень ‘побачити’ останнє десятиліття життя зірки перед вибухом. Це як машина часу в ті важливі роки, особливо в останні п’ять, коли зірка інтенсивно втрачала масу.”
Як викинутий газ розкриває приховану активність зірки
Баер-Уей пояснив, що зірки в далеких галактиках зазвичай занадто тьмяні для детального вивчення перед вибухом. Однак, коли зірка викидає велику кількість матеріалу заздалегідь, цей навколишній газ може діяти як “дзеркало”. Коли ударна хвиля супернової вдаряє в цей матеріал, вона виробляє сильні радіохвилі, які розкривають, що відбувалося на останніх стадіях зірки.
Спостереження свідчать про те, що зірка, ймовірно, була частиною подвійної системи — двох зірок, що обертаються одна навколо одної, і що взаємодії з її супутником відіграли ключову роль у значній втраті маси перед вибухом.
Новий підхід до вивчення загибелі зірок
Радіометри не лише підтверджують, що інтенсивна втрата маси може відбуватися незадовго до супернової, але й вводять потужний новий підхід для вивчення загибелі зірок у всесвіті. До цього часу вчені в основному покладалися на видиме світло для вивчення цих подій.
Баер-Уей зазначив, що наступна фаза дослідження передбачає вивчення більшої кількості супернових, щоб визначити, наскільки поширені ці драматичні епізоди втрати маси та що вони можуть навчити вчених про еволюцію зірок.
